Політика й урядування

Позачергові президентські й парламентські вибори 2014 року в Україні: особливості та наслідки

[2017]

Колодій Антоніна. Позачергові президентські й парламентські вибори 2014 року в Україні: особливості та наслідки // УВибори-2014: Чи втілені вимоги Євромайдану?/ К.: Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. 2015. – URL: http://dif.org.ua/article/vibori-2014-chi-vtileni-vimogi-evromaydanu
У статті йдеться про особливості перебігу та наслідки виборів 2014 у контексті нових умов і нових вимог до політиків і політики, що сформувалися під впливом Революції Гідності, а також про вплив результатів виборів на політичну стабілізацію і політичні зміни в Україні.

Наближається період нових виборів – президентських і парламентських. Дехто хоче їх прискорити, через те що післяреволюційні сподівання не справдились, влада – і законодавча й виконавча – веде себе так, ніби очікування радикальних змін економічної й політичної системи їх не стосуються. Головне своє завдання нині вони бачать у тому, щоб дотягнути до нових виборів і зберегти своє керівне становище. Суспільство ж прагне привести до влади нових людей з новими підходами, готових до радикальних змін, насамперед у сфері викорінення корупції у верхах та зруйнування її основи – кланово-олігархічних відносин. Але чи готове до цього саме суспільство? Де ті реформатори, які діятимуть рішуче і з розумом? Де ті політичні сили, які здатні не лише представити програму змін (у 2014 році чинні владці також її представляли, і не одну), а хотітимуть і будуть здатні втілити її в життя? У цьому зв’язку варто оглянутись вже майже на чотири роки назад і подивитись, що відбулося тоді, які були розрахунки і застереження, чому багато чого пішло не так? Які оцінки, зроблені на початку 2015 року були правильні, а які ні? Як не лише не помилитись, а й зробити так, щоб було з чого вибирати у майбутньому?

Читати далі

Antonina Kolodii. Modern Democracy and Populism: related opponents

[2017]

This paper has been written in time of preparation for the conference “Populism under the Spotlite”, organized by Kennan Institute (of WWICS, USA) in partnership with the Center for East European and International Studies (ZOIS, Germany). It was held in Berlin on November 5-7, 2017. Populism is considered in the article as an offspring of and, at the same time, a danger to democracy, which has certain historical forms. Shared feature of them is an appeal to the common people as always opposed to the elite. The specific feature of the present-day version of populism is its radically manipulative character. The author considers the roots of contemporary populist wave, reveals its connection with the crisis of liberal democracy and changes in the political spectrum, formulates suggestions on how to alleviate the danger of populists’ offensives on democratic institutions. The article will be soon published in “Ahora”, issue 20.

Стаття писалася в час підготовки до конференції «Популізм під прожектором», організованої Інститутом Кеннана (при WWICS, США) та Центром Східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOIS, Німеччина). Популізм розглядається в статті як породження і водночас загроза демократії, що має певні історичні форми. Рисою, яка їх об’єднує, є апеляція до простого народу як такого, що завжди протистоїть еліті. Специфічною рисою нинішнього різновиду популізму є його радикально-маніпулятивний характер. Авторка порушує питання про корені сучасної хвилі популізму, розкриває її зв’язок із кризою ліберальної демократії та змінами у політичному спектрі, формулює деякі пропозиції щодо того, як зменшити загрози від наступу популістів на демократичні інститути. Стаття буде незабаром опублікована в “Агорі”, випуск 20. https://kennankyiv.org/aгора-випуск-19-20/

Читати далі

Антоніна Колодій. Предметне поле політичної науки у сучасний період

[2017]

Колодій Антоніна. Предметне поле політичної науки в сучасний період / В кн.: Політична наука в Україні. 1991-2016 : у 2 т. Т.1. Політична наука: західні тренди розвитку й українська специфіка / НАН України, Ін-т політ. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса ; редкол. : чл.-кор. НАН України О. Рафальський (голова), д-р політ.наук М.Кармазіна, д-р іст. наук О. Майборода ; автор предм. О. Рафальський; відп. ред. і упоряд. М.Кармазіна. – К.Парлам.вид-во, 2016. – С. 44-91.

До 25-річчя незалежності України та 25-річного ювілею Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. названий Інститут видав двотомне дослідження становлення і сучасного стану політичної науки в Україні у контексті розвитку її предметного поля та методології в світі. У першому розділі “Політика як наука” першого тому цієї праці опублікований мій підрозділ 1.2. “Предметне поле політичної науки в сучасний період” (С. 44-91). На матеріалі західної, в основному англомовної літератури в ньому розглянуті питання про поняття предмета і предметного поля політичної науки, його розгалуженість на підполя і субдисципліни, залежність предметного поля від розвитку методології науки, з одного боку, та запитів політичної практики з іншого. У цьому зв’язку значну увагу приділено проблемі співвідношення суспільної релевантності політологічних досліджень на противагу сайєнтизму, що ставить на перше місце розвиток методологічного інстументарію науки. Проаналізовані “поновлені в правах” та нові теми предметного поля політології в ХХІ ст., такі як повернення держави в політологічний дискурс; революції, громадянські війни і тероризм; теорія і практика демократії та переходів до демократії (демократичної трансформації); громадянське суспільство, групи інтересів та політичні партії; публічна політика і врядування у предметному полі політології; політична антропологія як напрямок сучасних політологічних досліджень; проблеми культурної та соціальної різноманітності, ідентичності та мультикультуралізму; крос-національні дослідження культур і теорія політичної культури.

Читати далі

Агора. Випуск 17. 25 років Незалежності України: виклики державотворення

[2016]

Сьогодні, 1 грудня 2016 р. – 25-а річниця доленосного референдуму про незалежність України 1991 року. На питання: «Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?» тоді ствердно відповіли понад 90% громадян, які взяли участь у голосуванні (84 % від загальної кількості виборців). У цей же день обрали першого Президента України Леоніда Кравчука. За нього віддали голоси 62% виборців, що взяли участь у голосуванні. А вже 7-8 грудня 1991 року Леонід Кравчук вирушив до Білорусі, щоб зустрітися з Президентом Росії Борисом Єльциним та Головою Верховної Ради Республіки Білорусь Станіславом Шушкевичем для вирішення питання про те, що робити з СРСР. Там, у дуже напруженій атмосфері, з дотриманням усіх заходів безпеки керівники трьох колишніх республік підписали Біловезьку угоду про розпуск СРСР і створення СНД. Це рішення показало всьому світові, що розпад СРСР – це серйозно, а Україна – самостійна, окрема держава.

Рух України до справжньої, а не тільки задекларованої, незалежності був непростим і не настільки успішним, як очікували спочатку. Економічні реформи не йшли, становлення ринку і демократичних політичних інституцій відбувалося переривчасто й зигзагоподібно, суспільна трансформація – гальмувалася з об’єктивних і суб’єктивних причин… За даними опитування Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва у 2016 р. Україна, на думку більшості респондентів, досягла успіху лише у трьох сферах: формуванні української нації, забезпеченні рівноправності чоловіків і жінок та забезпеченні рівноправності національних меншин. Експерти назвали трохи більше досягнень, але й за їхніми оцінками невдач більше, ніж досягнень. Та попри таку оцінку, незважаючи на гальмування реформ, війну та кризу і викликане ними архіскладне соціально-економічне становище громадян, 87% опитаних і сьогодні готові підтвердити свій вибір: жити у незалежній країні. Поясненням цьому, думається, є те, що здобуття і збереження незалежності України, з огляду на її історію та претензії сусідньої держави на панування над нею, самé по собі є великим здобутком. Воно дає змогу самим творити своє життя, вибирати напрям розвитку, критикувати й змінювати владу, творити свій власний соціокультурний простір.

Читати далі

Політологія / [А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко] ; за наук. ред. А. Колодій. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.: іл.

[2016]

Підручник “Політологія” за наук. ред. Антоніни Колодій – один із перших українських підручників нового покоління, з чіткою структуризацією матеріалу, широким використанням структурно-логічних схем та фотоілюстрацій. У першій книзі увага авторів сконцентрована на з’ясуванні сутності політики та її ключових категорій, таких як влада, політична система, політичний процес, політичні технології тощо. Тут проаналізовано роль індивідуальних та групових суб’єктів політики у політичному житті, форми їх взаємодії в певному соціальному та культурно-психологічному контексті, охарактеризовано сутність і різновиди політичної ідеології і культури. У другій книзі розглянуто проблеми утворення, функціонування і типології сучасних держав, вироблення і здійснення ними внутрішньої та зовнішньої політики, з’ясовано роль націй, політичних еліт, бюрократії в процесах здійснення державної влади та регулювання суспільних відносин. Значну увагу приділено висвітленню сучасного стану та перспектив розвитку Української держави, її місця в сучасному світі, суті та особливостей трансформаційних процесів; розкрито методологію політичного прогнозування та футурологічні сценарії розвитку людства.

Підручник з міністерським грифом, розрахований, насамперед, на студентів університетів, а також на громадських і політичних діячів та усіх, хто цікавиться теоретичними аспектами політики. Хоч автори почали роботу над ним ще в середині 90-х років минулого століття, а перше його видання вийшло друком у 2000 р., застосовані в підручнику підходи до аналізу політичних подій не втратили свого значення до сьогодні, хоча фактологічна база, звичайно, потребує розширення та доповнення.

Читати далі

Антоніна Колодій. Проблема вибору форми державного правління в Україні (у контексті конституційної реформи) / The challenge of the form of government selection (in the context of constitutional reform in Ukraine)

[2016]

У статті розглянуто проблему вибору форми правління в контексті конституційної реформи в Україні. Автор аргументує необхідність проведення всеосяжної конституційної реформи через скликання Конституційних (Установчих) зборів, показує значення зміни форми правління як одного з її компонентів; аналізує особливості президентської і парламентської форм правління та доводить, що чисто парламентська модель, до вибору якої підштовхують громадську думку деякі політики, є непридатною для незрілої української демократії, у якій відсутні стійкі, добре інституціалізовані партії та лояльна опозиція. Натомість, запропоновано довший, але більш надійний шлях вироблення власної, придатної для умов України моделі змішаної системи врядування з ефективною системою стримувань і противаг, конкретні параметри якої мають викристалізуватись під час конституційної реформи, у процесі співпраці експертів з народом і політичними діячами.

The article deals with the problem of choosing the form of government in the context of constitutional reform in Ukraine. The author substantiates the need for comprehensive constitutional reform through the convening of Constitutional (Constituent) Assembly; shows the importance of changing the form of government as one of its components; analyzes the features of the presidential and parliamentary forms of government and argues that a purely parliamentary system, to selection of which some politicians are pushing the public opinion, is unsuitable for immature Ukrainian democracy, in which there is no stable, well-institutionalized party system and loyal opposition. Instead, longer but more reliable way is proposed: to elaborate its own, suitable for Ukraine’s conditions model of mixed system of government with an effective system of checks and balances, the specific parameters of which will crystallize in the course of constitutional reform, through the cooperation of experts with the people and political leaders.

Читати далі

Про структуру і зміст спеціальності «публічне управління й адміністрування» (І. Презентація)

[2016]

Антоніна Колодій. Спеціальність “публічне управління й адміністрування”: українські підходи й зарубіжний досвід / Презентація на науково-практичній конференції за міжнародною участю “Проблеми розвитку публічного управління в Україні”. Львів, ЛРІДУ НАДУ при Президентові України. 15 квітня 2016 р.

На основі статті: Антоніна Колодій. Деякі теоретичні міркування і практичні пропозиції щодо змісту і структури спеціальності «публічне управління й адміністрування». Стаття для публікації в науковому віснику ЛРІДУ НАДУ “Ефективність державного управління”. – Випуск 45. – 2016.

Читати далі

Про структуру і зміст спеціальності «публічне управління й адміністрування» (II. Стаття)

[2016]

Антоніна Колодій. Деякі теоретичні міркування і практичні пропозиції щодо змісту і структури спеціальності «публічне управління й адміністрування». Стаття для публікації в науковому віснику ЛРІДУ НАДУ “Ефективність державного управління”. – Випуск 45. – 2016 (Львів).

У статті йдеться про термінологічні особливості і можливу структуру нової спеціальності «публічне управління й адміністрування». Після розкриття широкого і вузького значення «публічної сфери» як соціального простору, в якому здійснюється публічне управління, автор акцентує увагу на співвідношенні понять «врядування», «публічна політика» й «адміністрування» як складових частин (структурних елементів) ширшого поняття публічного управління; наводить вдалі, на її думку, зразки змістового наповнення навчальних програм з публічного адміністрування й публічної політики в декількох провідних університетах США.

Antonina Kolodii. Some theoretical considerations and practical proposals concerning the content and structure of the specialty “public management and administration”. The paper for publication in the research periodical of LRIPA NAPA “Effectiveness of Public Administration”. – Issue 45. 2016 (Lviv).

The paper deals with the terminological peculiarities and possible structure of the new specialty “public management and administration”. After revealing the wide and narrow meaning of the “public sphere” as a social space, in which public management and public administration take place, the author focuses on the relationship between the notions of government (and governance), public policy, and public administration as parts (structural elements) of a broader concept of public management; then she provides samples of successful, as she believes, curricula in public administration and public policy at some leading United States Universities (a broader overview may be seen in English section)

Читати далі

Соціальний і політичний капітал та їх вплив на довіру до публічної влади.

[2016]

Антоніна Колодій. Соціальний і політичний капітал та їх вплив на довіру до публічної влади. Презентація і тези виступу на науково-практичній конференції «Творення простору суспільної довіри в Україні XXI сторіччя». 17-19 лютого 2016 року, м. Львів. Організатори: Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи, ЛНУ ім.. Івана Франка, Асоціація українських банків та ін.

На тлі катастрофічно низької довіри до політичних інституцій і політиків в Україні, постає питання про корені цього явища та про шляхи його подолання. Адже демократична влада може успішно функціонувати лише за умов, коли громадяни їй довіряють. Однією з категорій, яка пояснює ситуацію з довірою/недовірою, є “політичний капітал”. Це поняття не є широковживаним і українські науковці ще не виробили визначення, яке б істотно відрізнялося від визначення політичної довіри та містило б у собі значний аналітичний потенціал. Автор робить певні кроки в напрямі формулювання такого визначення та в поясненні потреби у цій науковій категорії і в цьому феномені демократичної політики. Тезово авторські підходи викладені в пропонованій презентації.
(Додано текст!)

Читати далі

Дилеми конституційного реформування в Україні (в контексті ліберально-демократичних цінностей і посткомуністичної трансформації)

[2016]

Антоніна Колодій. Дилеми конституційного реформування в Україні в контексті ліберально-демократичних цінностей і посткомуністичної трансформації. Стаття написана на основі виступу на міжнародній конференції “Лібералізм, посткомунізм, реформи” із серії “Людвіг фон Мізес і сучасні суспільства” (Львів, 1-2 жовтня 2015 р.). Готується до друку у збірнику матеріалів конференції.

Етапи конституційного процесу та дилеми конституційної реформи в Україні проаналізовані в контексті цінностей лібералізму і притаманних йому принципів конституціоналізму й суверенітету народу, з одного боку, та специфічних рис культури й поведінки посткомуністичних еліт у сфері конституційного реформування, з іншого. Автор розкриває дилеми, пов’язані з розподілом повноважень між гілками влади (посилення функцій президентської влади на противагу функцій органів виконавчої та законодавчої влади); з визначенням часу для здійснення конституційної реформи (відносно президентських виборів, наявності чи відсутності кризи та воєнних дій на території країни); з вибором методу реформування (через внесення часткових, інкрементальних змін до окремих положень конституції на противагу ухваленню повністю переписаного, цілісного документа); з мірою участі народу, експертів та еліт у здійсненні реформи (ухвалення народної на противагу елітарної Конституції).

Ключові слова: ліберальні цінності, конституція, конституціоналізм, суверенітет народу, конституційний процес, конституційна реформа, установча влада народу, Конституційні збори.

Читати далі