Антоніна Колодій. Спеціальність “публічне управління й адміністрування”: українські підходи й зарубіжний досвід / Доповідь на науково-практичній конференції за міжнародною участю “Проблеми розвитку публічного управління в Україні”. – Львів, ЛРІДУ НАДУ при Президентові України. 15 квітня 2016 р.
На основі статті: Антоніна Колодій. “Деякі теоретичні міркування і практичні пропозиції щодо змісту і структури спеціальності «публічне управління й адміністрування»” // “Ефективність державного управління”. – Випуск 45. – 2016.
Мета презентації і статті полягає в тому, щоб привернути увагу до деяких питань теоретико-методологічного характеру, порозуміння щодо яких полегшить перехід на нову спеціальність «публічне управління й адміністрування», яка буде введена в українських вищих навчальних закладах з 2016/17 н.р.; висловити деякі авторські міркування щодо змісту термінів і зробити висновки з порівняння структури навчальних програм з подібних спеціальностей в деяких американських університетах.
У статті розглянуті питання про необхідність пристосування до нової назви спеціальності публічне управління і адміністрування, з урахуванням напрацювань українських науковців та наявності дискусійних трактувань важливих понять спеціальності, таких як «публічна сфера» (у статті розкривається широке й вузьке значення цього терміну), публічне врядування, публічне адміністрування, публічний менеджмент. Автор пропонує також варіанти узгодження українських термінів, зокрема тих, що є назвами дисциплін та спеціалізацій, з їхніми англомовними відповідниками. Окрім того, запропоновано розглянути можливість використання зарубіжного досвіду (зокрема, навчальних програм низки університетів США) при визначенні меж спеціальності, її особливостей, встановленні напрямів спеціалізації, підборі дисциплін, які наповнюватимуть навчальні програми.
Зазначено, що публічне управління у назві нової спеціальності, з одного боку, є просто замінником поняття «державне управління», яке за означенням є публічним в широкому сенсі. Але, з іншого боку, цей термін акцентує увагу на прагненні домогтися нової якості управління: його більшої відкритості і доступності для «публіки», залучення громадськості до управлінського процесу, а також на підготовці фахівців для громадського, а не тільки для державного сектора.
За своїм змістовим наповненням публічне управління має охоплювати government (як діяльність, а не структуру), governance (як новий тип врядування, що здійснюється переважно в горизонтальному вимірі, за мережевим принципом), public policy (як прийняття рішень щодо способів розв’язання суспільних проблем в різних сферах суспільного життя). Поки що в Україні публічну політику (public policy) не виділили в окрему спеціальність, але це може бути зроблене в майбутньому, а поки що це може бути окрема спеціалізація, поряд з публічним адмініструванням, місцевим самоврядуванням.
Під «адміністрування» (теж публічне) підпадає організаційно-розпорядча, консультативна діяльність в урядових та самоврядних структурах, робота з персоналом та надання публічних послуг, якою займаються професійні люди – публічні службовці, що теж виконуватимуть означені види роботи у публічному (державному й громадському) секторі.
У США (так само, як і в інших англосаксонських країнах) основних спеціальностей з управління різними сегментами публічної сфери суспільного життя є дві: публічне адміністрування та публічна політика. Друга може мати також назву «урядування» (так названа, зокрема, Гарвардська школа врядування ім. Кеннеді) або «публічні справи» (Інститут міжнародних і публічних справ ім. Вотсона у Браунському університеті). Суті справи це не міняє: публічна політика є серцевиною, змістовим компонентом публічного управління. Натомість публічне адміністрування дає змогу оволодіти технологіями використання управлінських механізмів. Навчальні курси, в залежності від особливостей спеціалізації університету (пов’язаної з його традиціями та кадровим забезпеченням), можуть приділяти більше або менше уваги технологічним аспектам управління (адміністрування), політичним аспектам прийняття рішень (урядування), аналізу публічної політики чи вивчення внутрішнього або міжнародного політичного середовища. Але набір дисциплін задається потребами управління публічною сферою суспільного життя в широкому розумінні та її структурних елементів.
Автор звертає увагу на розмежування та взаємне переплетення понять спеціальність, спеціалізація, професія, фах та їх використання в документах про атестацію майбутніх фахівців з публічного управління й адміністрування, а також наголошує на необхідності покращення ресурсного та організаційного забезпечення викладання та наукових досліджень з даної дисципліни. Спеціальність «публічне управління і адміністрування» може бути корисною для таких професій як аналітик, радник, урядовець, державний службовець, службовець в системі громадського сектора, громадський діяч, політик, державний діяч та ін.