Агора. Випуск 17. 25 років Незалежності України: виклики державотворення

[2016]

Агора №17

Видання повністю: Agora_V17_final

«І все ж таки вона крутиться»

Сьогодні, 1 грудня 2016 р. – 25-а річниця доленосного референдуму про незалежність України 1991 року. На питання: «Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?» тоді ствердно відповіли понад 90% громадян, які взяли участь у голосуванні (84 % від загальної кількості виборців). У цей же день обрали першого Президента України Леоніда Кравчука. За нього віддали голоси 62% активних виборців. А вже 7-8 грудня 1991 року Леонід Кравчук вирушив до Білорусі, щоб зустрітися з Президентом Росії Борисом Єльциним та Головою Верховної Ради Республіки Білорусь Станіславом Шушкевичем для вирішення питання про те, що робити з СРСР. Там, у дуже напруженій атмосфері, з дотриманням усіх заходів безпеки керівники трьох колишніх республік підписали Біловезьку угоду про розпуск СРСР і створення СНД. Це рішення показало всьому світові, що розпад СРСР – це серйозно, а Україна – самостійна, окрема держава.

Рух України до справжньої, а не тільки задекларованої, незалежності був непростим і не настільки успішним, як очікували спочатку. Економічні реформи не йшли, становлення ринку і демократичних політичних інституцій відбувалося переривчасто й зигзагоподібно, суспільна трансформація – гальмувалася з об’єктивних і суб’єктивних причин… За даними опитування Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва у 2016 р. Україна, на думку більшості респондентів, досягла успіху лише у трьох сферах: формуванні української нації, забезпеченні рівноправності чоловіків і жінок та забезпеченні рівноправності національних меншин. Експерти назвали трохи більше досягнень, але й за їхніми оцінками невдач більше, ніж досягнень.

Попри таку оцінку, незважаючи на архіскладне соціально-економічне становище громадян через війну, кризу та гальмування реформ, 87% опитаних і сьогодні готові підтвердити свій вибір: жити у незалежній країні. Поясненням цьому, думається, є те, що здобуття і збереження незалежності України, з огляду на її історію та претензії сусідньої держави на панування над нею, самé по собі є великим здобутком. Воно дає змогу самим творити своє життя, вибирати напрям розвитку, критикувати й змінювати владу, творити свій власний соціокультурний простір.

Цей текст  – витяг зі вступу до 17-го числа часопису “Агора”, повний текст якого читайте у форматі PDF.