АГОРА. Випуск 6: Україна і США: взаємодія у галузі політики, економіки, культури і науки

[2016]

Шостий випуск «Агори» присвячений проблемам вивчення та використання досвіду США у розв’язанні таких важливих проблем, що постали перед Україною, як побудова громадянського суспільства, створення політичної нації, розмежування повноважень та бюджету між центральною та місцевою владою, гармонізація міжетнічних стосунків, вирішення проблем корінних народів, проблеми, пов’язані з розвитком мультикультуралізму, а також міграційні проблеми. Розв’язання кожної з цих проблем, вважають автори, вимагає передусім їх глибокого усвідомлення суспільством і готовності політичних еліт добросовісно виконувати взяті на себе зобов’язання та дотримуватись закону.

Читати далі


АГОРА. Випуск 5: Україна в європейському контексті

[2016]

У п’ятому числі “Агори” автори аналізують економічні, політичні та соціокультурні чинники європейського вибору України, шляхи та перспективи її інтеграції у європейський простір, міркують про історичні передумови формування української правосвідомості, демократичного світогляду, розвиток українських міст, літератури і мистецтва.

Читати далі


АГОРА. Випуск 4: Подолання розбіжностей – розвиток особливостей

[2016]

Четвертий випуск «Агори» сформовано на основі матеріалів конференції випускників програм наукового стажування в США, яка відбулася у вересні 2006 р. в м. Кам’янці-Подільському. Автори продовжують тематику 3-го випуску «Агори»: про культурні відмінності в Україні, їх вплив на економічний та політичний розвиток, аналізують альтернативні шляхи подолання розбіжностей між регіонами, чинники формування національної ідентичності, зарубіжні моделі багатокультурності та ін.

Читати далі


АГОРА. Випуск 3: Україна – регіональний вимір

[2016]

Донині актуальним залишається третє число «Агори», присвячене аналізу етнокультурних та регіональних відмінностей в Україні, історичних і сучасних аспектів формування національних ідентичностей. Виходячи з ідеалу різноманітної і єдиної України, автори ставлять низку дискусійних питань: чи потрібна нам однорідна держава, які є відмінності між поняттями регіональних відмінностей, розмежувань і розколу, які з них найкраще характеризують ситуацію в Україні, які шляхи ведуть до досягнення більшої національної єдності, якою має бути адміністративно-територіальна реформа та регіональна політика. Публічне обговорення, чесний аналіз суперечливих питань, а отже, визнання та усвідомлення наявних відмінностей – такою була методологічна та світоглядна позиція і авторів, і редакторів «Агори». Водночас статті містять деякі застереження щодо можливого розколу – за недостатньої уваги політиків до піднятих у часописі питань.

Читати далі


АГОРА. Випуск 2: Україна – 15 років незалежності

[2016]

У другому випуску «Агори» вміщено виступи учасників конференції «Україна – п’ятнадцять років незалежності» (Полтава, вересень 2005) – випускників програм наукового стажування у США, а також статті народних депутатів і політиків. Автори аналізують шлях, пройдений країною за 15 років, зміни у її зовнішній і внутрішній політиці, проблеми і перспективи становлення демократії, партійної системи, подолання регіональних поділів, реформування державного управління і розвитку громадянського суспільства. Значна увага приділена різним аспектам реформування економіки та освіти, підняте питання люстрації як одного із шляхів боротьби з корупцією.

Читати далі


АГОРА. Випуск 1: Україна – нові перспективи

[2016]

Тема першого випуску «Агори» обрана у згоді з духом часу: УКРАЇНА – НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ. В ньому представлені погляди провідних українських політологів, соціологів та публіцистів на головні події 2004 – початку 2005 років. У статтях проаналізовано характер революційних подій на Майдані 2004 року, особливості президентської виборчої кампанії та її міфи, обґрунтовано особливості політичного режиму в Україні як неопартимоніального з ознаками “шантажистської” держави, крізь призму помаранчевої революції розглянуто перспективи його трансформації, поставлено питання, чи стануть події 2004 р. ще одним «початком» демократичного переходу.

Читати далі


Агора. Випуск 17. 25 років Незалежності України: виклики державотворення

[2016]

Сьогодні, 1 грудня 2016 р. – 25-а річниця доленосного референдуму про незалежність України 1991 року. На питання: «Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?» тоді ствердно відповіли понад 90% громадян, які взяли участь у голосуванні (84 % від загальної кількості виборців). У цей же день обрали першого Президента України Леоніда Кравчука. За нього віддали голоси 62% виборців, що взяли участь у голосуванні. А вже 7-8 грудня 1991 року Леонід Кравчук вирушив до Білорусі, щоб зустрітися з Президентом Росії Борисом Єльциним та Головою Верховної Ради Республіки Білорусь Станіславом Шушкевичем для вирішення питання про те, що робити з СРСР. Там, у дуже напруженій атмосфері, з дотриманням усіх заходів безпеки керівники трьох колишніх республік підписали Біловезьку угоду про розпуск СРСР і створення СНД. Це рішення показало всьому світові, що розпад СРСР – це серйозно, а Україна – самостійна, окрема держава.

Рух України до справжньої, а не тільки задекларованої, незалежності був непростим і не настільки успішним, як очікували спочатку. Економічні реформи не йшли, становлення ринку і демократичних політичних інституцій відбувалося переривчасто й зигзагоподібно, суспільна трансформація – гальмувалася з об’єктивних і суб’єктивних причин… За даними опитування Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва у 2016 р. Україна, на думку більшості респондентів, досягла успіху лише у трьох сферах: формуванні української нації, забезпеченні рівноправності чоловіків і жінок та забезпеченні рівноправності національних меншин. Експерти назвали трохи більше досягнень, але й за їхніми оцінками невдач більше, ніж досягнень. Та попри таку оцінку, незважаючи на гальмування реформ, війну та кризу і викликане ними архіскладне соціально-економічне становище громадян, 87% опитаних і сьогодні готові підтвердити свій вибір: жити у незалежній країні. Поясненням цьому, думається, є те, що здобуття і збереження незалежності України, з огляду на її історію та претензії сусідньої держави на панування над нею, самé по собі є великим здобутком. Воно дає змогу самим творити своє життя, вибирати напрям розвитку, критикувати й змінювати владу, творити свій власний соціокультурний простір.

Читати далі


Політологія / [А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко] ; за наук. ред. А. Колодій. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.: іл.

[2016]

Підручник “Політологія” за наук. ред. Антоніни Колодій – один із перших українських підручників нового покоління, з чіткою структуризацією матеріалу, широким використанням структурно-логічних схем та фотоілюстрацій. У першій книзі увага авторів сконцентрована на з’ясуванні сутності політики та її ключових категорій, таких як влада, політична система, політичний процес, політичні технології тощо. Тут проаналізовано роль індивідуальних та групових суб’єктів політики у політичному житті, форми їх взаємодії в певному соціальному та культурно-психологічному контексті, охарактеризовано сутність і різновиди політичної ідеології і культури. У другій книзі розглянуто проблеми утворення, функціонування і типології сучасних держав, вироблення і здійснення ними внутрішньої та зовнішньої політики, з’ясовано роль націй, політичних еліт, бюрократії в процесах здійснення державної влади та регулювання суспільних відносин. Значну увагу приділено висвітленню сучасного стану та перспектив розвитку Української держави, її місця в сучасному світі, суті та особливостей трансформаційних процесів; розкрито методологію політичного прогнозування та футурологічні сценарії розвитку людства.

Підручник з міністерським грифом, розрахований, насамперед, на студентів університетів, а також на громадських і політичних діячів та усіх, хто цікавиться теоретичними аспектами політики. Хоч автори почали роботу над ним ще в середині 90-х років минулого століття, а перше його видання вийшло друком у 2000 р., застосовані в підручнику підходи до аналізу політичних подій не втратили свого значення до сьогодні, хоча фактологічна база, звичайно, потребує розширення та доповнення.

Читати далі


Recent Studies of Societal Culture and Regional Differences in Ukraine: In Search of Adequate Methodology

[2016]

Clipboard04_small

The paper highlights the contribution of the present-day Ukrainian researchers into the study of societal culture, regional differences and value system of the society. The shift from general speculations about Ukrainian cultural tradition and mentality to the attempts of quantitative…

Читати далі


Проблема вибору форми державного правління в Україні (у контексті конституційної реформи) / The challenge of the form of government selection (in the context of constitutional reform in Ukraine)

[2016]

У статті розглянуто проблему вибору форми правління в контексті конституційної реформи в Україні. Автор аргументує необхідність проведення всеосяжної конституційної реформи через скликання Конституційних (Установчих) зборів, показує значення зміни форми правління як одного з її компонентів; аналізує особливості президентської і парламентської форм правління та доводить, що чисто парламентська модель, до вибору якої підштовхують громадську думку деякі політики, є непридатною для незрілої української демократії, у якій відсутні стійкі, добре інституціалізовані партії та лояльна опозиція. Натомість, запропоновано довший, але більш надійний шлях вироблення власної, придатної для умов України моделі змішаної системи врядування з ефективною системою стримувань і противаг, конкретні параметри якої мають викристалізуватись під час конституційної реформи, у процесі співпраці експертів з народом і політичними діячами.

The article deals with the problem of choosing the form of government in the context of constitutional reform in Ukraine. The author substantiates the need for comprehensive constitutional reform through the convening of Constitutional (Constituent) Assembly; shows the importance of changing the form of government as one of its components; analyzes the features of the presidential and parliamentary forms of government and argues that a purely parliamentary system, to selection of which some politicians are pushing the public opinion, is unsuitable for immature Ukrainian democracy, in which there is no stable, well-institutionalized party system and loyal opposition. Instead, longer but more reliable way is proposed: to elaborate its own, suitable for Ukraine’s conditions model of mixed system of government with an effective system of checks and balances, the specific parameters of which will crystallize in the course of constitutional reform, through the cooperation of experts with the people and political leaders.

Читати далі