Про консцієнтальну війну і тверезий глузд у ставленні до влади

[2015]

Антоніна Колодій: Війна на ураження свідомості продовжується. Звідси витівки «Інтера»

http://zik.ua/ua/news/2015/01/02/antonina_kolodiy_viyna_na_urazhennya_svidomosti_prodovzhuietsya_zvidsy_vytivky_intera_553739

ZIK, Jan 2, 2015

Консцієнтальна війна. Вони продовжують наступ, не пропускаючи такої нагоди, як святкування Нового року. Свідомість у людей чутлива, увага загострена – більше ніж звичайно. Звідси витівки «Інтера». Вони використовують також священиків – не всі знайдуть у собі відвагу протестувати під час сповіді… Багато інших методів, які можуть здатися просто дурістю, але то не дурість: за нею розрахунок.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук пише політолог, професор, завідувач кафедри політичних наук і філософії Львівського регіонального інституту державного управління Академії державного управління при Президентові України Антоніна Колодій.

«Консцієнтальна війна (лат. conscientia – свідомість, сумління) – війна на ураження свідомості, руйнування ідентичності, а також самої здатності людини до самоідентифікації, – пояснює Антоніна Колодій. – До особливостей консцієнтальної війни відносять такі риси як: латентність упродовж тривалого часу; різноманітність, гнучкість та непередбачуваність засобів впливу; застосування насильницьких методів викривлення інформаційно-комунікативного простору; стирання чіткого розмежування «друг-ворог»; руйнування духовних цінностей, уявлень про добро і зло, здатності людини до вільної самоідентифікації та інші».

Одним із найсильніших засобів інформаційного впливу розробники концепції консцієнтальної війни вважають використання екранних технологій (просто кажучи, поширення брехні, підкріпленої теле- або інтернет-картинками), підкреслює політолог.

За її словами, терміни «консцієнтальна війна» та «консцієнтальна зброя» увів в ужиток Юрій Громико – російський фахівець з теорії свідомості, директор Інституту випереджаючих досліджень імені Е. Л. Шіфферса.

«Характеризуючи консцієнтальну зброю, Ю. Громико не зводить її до інформаційних технологій, а називає п’ять основних способів ураження і руйнування свідомості:

1. Ураження тканин мозку, в тому числі й за допомогою хімічних речовин, що знижує рівень функціонування свідомості.

2. Пониження рівня організації інформаційно-комунікативного середовища на основі його дезінтеграції і примітивізації.

3. Цілеспрямоване використання окультних впливів.

4. Спеціальна оргція і поширення по каналах комунікації образів і текстів, що руйнують роботу свідомості (умовно – психотропна зброя).

5. Руйнування способів і форм ідентифікації особистості стосовно фіксованих спільнот, що приводить до зміни форм самовизначення і до деперсоналізації», – зазначає Антоніна Колодій.

Як повідомлялося, Національна рада з питань телебачення й радіомовлення запросить на найближче засідання керівництво телеканалу «Інтер» для розгляду програмної концепції телеканалу. Про це повідомила перший заступник голови Нацради Ольга Герасим’юк у Facebook.

«На перше ж у новому році засідання Нацради ми викликаємо Анну Безлюдну («Інтер»). Заслухати її концепцію новорічних шоу», – написала вона.

У продовження теми на ФБ:

“ДУРАК – НАХОДКА ДЛЯ ВРАГА”.

Це я перефразувала одне гасло радянської пропаганди часів ІІ світової війни (вибачте, що лишила мовою оригіналу; так звучить “крєпчє”).

Йдеться про те, що зараз ширяться, у межах кремлівської консцієнтальної війни (війни на ураження свідомості та ідентичності), різні ідеї, які начебто зовні правильні, і начебто люди, які їх поширюють, не мають між собою нічого спільного (кожен “мудрий” сам по-собі), і начебто думки, які вони поширюють, спрямовані усього лиш на подолання ілюзій українців з того чи іншого питання.

При тому вони б’ють в одну ціль: сформувати якомога більшу спільноту людей в Україні, які б зневажали українську державу як таку (а не конкретні її форми чи людей при владі) і не вірили у свою здатність трансформувати її в щось краще. “Не было, нет и быть не может!”…

Тут і ідеї про братів на Сході, яких убиває держава, а ми маємо бути милосердні і протистояти її посяганню на їхні і наші життя; і ідеї реєстраторів громад як “істинно нашої” форми володарювання знизу, всупереч і наперекір державі; і спекуляції на милих моєму серцю і реально важливих в сучасних умах ідеях свободи та громадянського суспільства (волонтерства, самоорганізації тощо), які доводять до абсурду, стверджуючи, що держава українцям не потрібна.

Друзі, згадаймо: Руїна кожного разу приходила в Україну через те, що свобода переростала в анархію, а анархічно “керований” простір в умовах його оточення міцними державами (абсолютистськими чи національними, не так важливо) вистояти не може.

Не факт, що усі люди, які пропагують названі мною ідеї, вороги України. Ворогами є латентні організатори розповсюдження цих ідей, частина оплачуваних розповсюджувачів, а решта підхоплюють їх по дурості чи неосвіченості.

Люди-розповсюджувачі – на межі: вони мають можливості впливати на національно свідомих і по-державницькому налаштованих громадян України (є їхніми друзями, співробітниками і т.д.) Бо ті хто провадять консцієнтальну війну, дбають про розширення ареалу реципієнтів їхніх руйнівних ідей. Тому аргумент: я його/її знав як хорошого хлопця/дівчину, тут не працює.

У такий непевний час, який ми переживаємо нині, потрібно кожного разу думати не лише про те, чи є в тому, що нам втовкмачують, зерно істини, а й про сакраментальне: КОМУ ВИГІДНО?