Таблиця 1. Основні характеристики націй та націогенезу

Пояснення до таблиці 1:

Перш ніж дати визначення нації, назвати її основні ознаки, що притаманні усім спільнотам цього типу, відзначимо можливість різних підходів до її характеристики. Генетично, з точки зору її витоків, походження, нація — це етнос на найвищому, сучасному ступені розвитку; етнос, що є зрілим в соціально-політичному і культурному відношеннях; етнос, що відповів на виклик модернізації. Структурно, з точки зору її складників, нація – це громадянське суспільство плюс національна (тобто створена культурно спорідненим народом) держава. Функціо­нально, тобто з точки зорувиконуваних спільнотою соціальних ролей, нація – це форма і наслідок соціально-політичної мобілізації, суб”єкт політичного процесу, захисник інтересів і архітектор майбутнього певного суспільства. Врахування того, що кожна з національних спільнот має бути проаналізована під кутом зору усіх трьох підходів, дає змогу значною мірою примирити різноманітні тлумачення суті нації, її головних індикаторів, “розвести” їх, віднісши до різних аспектів характеристики спільноти, як це показано в таблиці 2. З неї видно, що коли ми аналізуємо витоки націй (базу націогенези) та хочемо показати, з якого людського матеріалу “ліпилися” нації, то неминуче мусимо говорити про територіально-культурні спільноти, що існували до них — етноси (стовпчик 1), а отже включати до рис усе, чим характеризується певний етнос: мову, територію, особливості психологічного складу.  Коли мова заходить про об”єктивні передумови формування націй, ми звертаємося до вивчення усієї сукупності суспільних змін, що прокладали шлях до саме такого типу спільнот, якими стали нації. Узагальнена назва цих змін — модернізація — включає в себе одночасну трансформацію економіки (становлення внутрішнього ринку), культури (виникнення єдиної для всіх верств і територіальних груп високої і загалом секуляризованої культури), соціальної комунікації (формування відокремленої від держави сфери громадського життя і громадської думки), політичної свідомості та політичної організації суспільства (поширення ідей рівності, народного суверенітету і відповідальності уряду перед народом) (стовпчик 2). Проте суспільні трансформації відбуваються як спонтанно, так і з задіянням свідомої волі і цілеспрямованих зусиль певних дійових осіб. Їх свідомість та дії складають суб”єктивні передумови формування націй і відповідають на питання: хто (еліти духовно-інтеолектуальні та політичні, державні структури, національні лідери) і яку (просвітницьку, організаторську, регулятивну) проводив свідому роботу, що сприяла згуртуванню, консолідації цих великих спільнот. У підсумку маємо певний набір індикаторів власне нації як модерної спільноти: формальних (вказують на те, чим вона є з точки зору прийнятих у суспільних науках класифікацій) та змістовних (суттісних), які вказують на риси, що відрізняють націю від інших спільнот та дають змогу виокремити одну націю з-поміж інших (стовпчик 4). Кожна з цих характеристик розкривається в таблиці 2, котра показує, яким складним і багатогранним є цей витвір людської історії – нація. Для практичних цілей запропонуємо, усе ж таки, і більш коротке визначення даної спільноти.

Нація – це сучасна політична і соціальна спільнота, що базується на культурі, яка поділяється усіма, має етнічні витоки і модерний зміст.