- різновид політичного екстремізму, що апелює до національної ідеї, гіперболізуючи значення національних завдань, проявляючи непримиренність, схильність до використання насильницьких, у тому числі методів збройних методів боротьби і т.п.;
- його корені взагальному можна охарактеризувати як екстремальні умови існування нації та боротьби за її політичне самовизначення; інколи вони не мають нічого спільного з національним відродженням, а є соціальними або психологічними.
|
- природній рух нації за збереження своєї ідентичності, культурної самобутності, за політичне самоствердження та утворення національних держав;
- ідеологія нації як суб’єкта політичного процесу, теоретичний вираз цієї суб’єктності;
- різноманітні політичні доктрини і рухи, що формуються під впливом тих умов, у яких відбувається самоствердження націй.
|
- націоналізм панівної нації, що обгрунтовує або домагається на практиці панування над іншими народами, в силу своєї уявної вищості;
- корені шовінізму можуть бувають пов’язані або 1) з довготривалим існуванням нації в імперському статусі або 2) з ущемленістю інтересів при збереженні (чи набутті) імперських амбіцій.
|