ІІ. Нації етнічні й політичні: суть і підстави розмежування

Національні спільноти, що формуються шляхом “дозрівання”, “політизації” окремих етносiв, які протягом певного часу ще можуть не мати власної державності (а це стосується багатьох європейських нацiй), iнодi називають етнічними нацiями. Цей шлях націогенези є поширеним, але не єдиним з можливих. Історія знає приклади виникнення націй на базі попередньо створеної державної єдностi людей — “загальнодержавного громадянства”, на грунті якого формуються загальнi традицiї, мова, спільна культура (в тому числі й політична). Такі спільноти прийнято називати політичними націями.

Назви ці умовні, а відмінності між етнічними й політичними націями часто переважуються спільними рисами як процесів націотворення, так і самих націй. Тому цілком зрозумілим є виступ професора Я. Дашкевича проти штучного протиставлення цих понять та проти самого терміну “політична нація”. Однак ми, підкреслюючи відносність такого поділу і наголошуючи на вирішальній ролі етнічного чинника у націотворенні будь-яких націй, усе ж послуговуємось даними поняттями, бо вони в узагальненій формі відбивають два основні шляхи націотворення, а також відмінності у розумінні самого поняття “нація”, властиві народам більшості західних країн (політичний підхід) та країн колишнього СРСР (етнічний підхід).

Отже, етнічні нації виникли в країнах, де рух за духовне відродження і політичну консолідацію передував утворенню національної держави і здійснювався під керівництвом духовно-інтелектуальних еліт (оскільки політична провідна верства в умовах чужоземного панування не могла розвинутися). Люди, що належать до них, вбачають головне джерело національної самоідентифікації і підставу для утворення власної держави у своїй етнокультурній окремішності. Політичні ж нації сформувалися там, де сильна держава виникла раніше, ніж відбулася культурна консолідація народу, а, отже, владні інституції мали змогу сприяти національній консолідації, прискорювати її, інколи використовуючи з цією метою навіть методи примусу. Представники політичних націй вирішують питання своєї національності на підставі громадянства, належності до певної держави, схвалення її найголовніших політичних цінностей.


Переглянути інші статті з розділу: Дослідження націй

Leave a comment