Програма курсу: “Соціологія націй”

Антоніна Колодій. Програма курсу: “Соціологія націй”. Львівський національний університет ім. Івана Франка, філософський факультет, кафедра політології. Курс призначений для студентів, які спеціалізуються в галузі суспільних наук, насамперед – політології.


Мета курсу:

Курс призначений для студентів Львівського національного університету ім. Івана Франка, які спеціалізуються в галузі політології. В ньому розглядатимуться сучасні теорії націй і націоналізму з особливою увагою до проблем ідентичності, формування національних міфів та символів, розвитку спільної соціетальної культури, мови, громадянства та громадянської участі як чинників інтеграції й політичної консолідації націй. Передбачається, що студенти не лише увійдуть у курс справи щодо основних дискусійних проблем даної теми, але й ознайомляться з можливостями операціоналізації деяких теоретичних понять та їх використання під час емпіричного вивчення етнонаціональних відносин в Україні. У певному сенсі, курс може розглядатися як методологічна підготовка до майбутньої можливої участі в соціологічних опитуваннях щодо етно-національних відносин, принаймні, у Львівській області.

Форма подачі матеріалу:

Курс складатиметься з семінарів і лекцій у співвідношенні приблизно 50:50. За змістом він умовно ділиться на дві частини: 1) винятково теоретичну та 2) значною мірою зорієнтовану на емпіричну реальність. Спочатку лектор вичитує половину тем першої частини курсу. Студенти читають відповідну літературу і активно слухають лекції, задаючи запитання і висловлюючи думки з того чи іншого питання. За тим слідують 4 семінари. Теми семінарів до певної міри, хоч і не повністю, накладаються на теоретичний матеріал лекцій, дещо його конкретизуючи.  Студенти опрацьовують решту літератури з цієї частини (ту, що не була прочитана ними до лекцій), обговорюють її в семінарах, а також роблять критичний розгляд певних праць зі списку рекомендованої літератури  і пишуть короткі есе. Майже та сама схема використовується при викладі другої частини матеріалу: 4 лекції, за якими йдуть 3 семінари, а потім 2 практичні заняття, на яких будемо аналізувати наявний соціологічний матеріал про етно-національні стосунки й види самоідентифікації в Україні, а також  складатимемо нові питальники, за допомогою яких можна буде вивчити ще нез’ясовані проблеми.

Загалом, курс складатиметься з

  • 8 лекцій, що = 16 год.
  • 7 семінарів = 14 год.
  • 2 практичних занять = 4 год.

Усього:  34 години (1 семестр, по 2 години щотижня)

Вимоги до студентів:

Основні вимоги до студентів, які слухатимуть курс: регулярно відвідувати лекції та семінари і брати участь у дискусіях. Студенти повинні прочитати всю обов’язкову літературу, а також деякі праці зі списку рекомендованої літератури, які вони мають проаналізувати при написанні своїх есе. На перший погляд, списки як обов’язкової, так і рекомендованої літератури дуже довгі. Насправді ж, багато позицій називають лиш короткі уривки з тих чи інших, важливих для розуміння даної теми праць. Вони перекладені українською мовою і включені до антології „Націоналізм” (Київ: Смолоскип, 2000 р.). Цю книгу, думається, студенти мали б прочитати усю. А окремі праці з неї виділені з метою зробити акцент саме на тих із них, навкруг яких вестимуться дискусії в аудиторії.

Кожен студент повинен зробити не менше двох доповідей на семінарах. По формі це мають бути вступні виступи до обговорюваних на семінарах питань. Всі студенти мають задавати питання або висловлювати певні коментарі на лекціях і бути активними учасниками семінарських дискусій.   Наприкінці першої частини курсу, кожен має написати коротке есе (5-6 машинописних сторінок тексту через два інтервали), в якому зробити критичну оцінку  ідей та аргументів, викладених в 1-2-х теоретичних працях зі списку рекомендованої літератури. Вивчення всього курсу закінчується іспитом, який включатиме такі форми письмового контролю:

  • тести на вибір варіантів правильних відповідей;
  • розширені запитання, що вимагають відповіді обсягом на кілька абзаців (0,3-0,5 стор.);
  • короткі практичні завдання щодо узагальнення соціологічного матеріалу або формулювання питань.

Структура оцінки знань :

  • Участь у лекціях і семінарах – 40%
  • Коротке есе (5-6 стор.) – 20%
  • Екзамен (письмовий) – 40%

Частина перша.
Соціологічні підходи до вивчення феномена нації та націоналізму.

Лекція 1.

Вступ до курсу. Соціологія як наука про людські суспільства у найрізноманітніших формах їх вияву. Що таке „соціальна реальність”? Концепції „суспільства”, „соціальної групи” та „соціальної спільноти”. Солідарність та інтеграція. Різні типи інтеграції. Інтеграція функціональна й культурна.  Теорія комунікації і націнальна консолідація. Концепції краху солідарних зв’язків і групової свідомості. Нації і національні спільноти через призму сучасних соціологічних теорій: реальні чи (та ) уявні спільноти. Модерне й постмодерне бачення соціального життя.

Лекція 2.

Формування соціологічного підходу до націй і націоналізму. Мислителі ХІХ- першої половини ХХ  про політичні, економічні та культурні чинники національної інтеграції. Концепція „історичних” і „не-історичних” народів. Марксистський економічний погляд на формування і розвиток націй. Австромарксизм і наголошення культурної серцевини націй. Ліберальна ідея культурно гомогенних націй-держав. Асиміляція та акультурація в ХІХ ст. Порівняльний аналіз змісту понять „клас”, „нація”, „етнос”, „держава”.

Лекція 3.

Сучасні теорії націй і націоналізму (вступ до проблеми). Етніцизм і перреніалізм проти конструктивізму в сучасних наукових дебатах про нації й націоналізм. Національна ідентичність та її місце в ієрархії різних ідентичностей особи. Індивідуальні та групові ідентичності.  Ідентичність, почуття образи (resentment) і потреба визнання (recognition) в постмодерну епоху. Дискурсивна природа націоналізму.

Лекція 4.

Національні держави й етнічні та національні меншини. Політичні чинники виникнення націй та ліберальних національних держав. Національність і громадянство. Соціальні звязки, символи, і поділювана усіма соціетальна культура як „соціальний клей” для громадянських націй. Державна політика „національного будівництва”. Мова(и) громадянської нації. Етнічні групи і „гніздові” (недержавні) нації всередині громадянських націй. Поняття етнічних і національних меншин. Права меншин та їх захист. Перегляд ліберального розуміння національної держави, національної спільноти і прав меншин (Я. Тамір, Ч. Тейлор, В. Кимлічка). Національні держави і процес глобалізації.  

Семінар 1.

Нація і етнос. Час виникнення та історичні корені націй. Стародавні держави і етноси. З’ясування понять: етнос, етнічна група, етнічність. Відмінність „нації” від „етносу”. Етнічне осердя сучасних націй. „Етнічні нації”: виникнення та еволюція. Етнічно-історичні корені української нації та стадії її консолідації.

Семінар 2.

Нація і культура. Рівні культури (“висока” й “низька”, соціетальна/громадянська і повсякденна/етнічна) та їх роль у процесах національної консолідації. Національні культури й етнічні суб-культури.  “Культурні нації” як особливий різновид національних спільнот. Політизація „культурних націй”. Ірредентизм  та націоналізм. Мова як чинник національноїконсолідації. Етнолінгвістична та національна ідентичність.

Семінар 3.

„Політичні” („громадянські” нації). Нації, держави і громадянські суспільства. Значення революцій для виникнення громадянської національної свідомості. „Нація” і „народ”. Національність і громадянство. „Національне питання” в імперіях. Суперечності ідеї та практики національного самовизначення. Природа сучасних сецесіоністських рухів.

Семінар 4.

Етнічні й національні меншини в національних державах. Що таке „національна меншина”? Різновиди національних та етнічних меншин. Національна консолідація і права меншин. Новитні зміни в ліберальній доктрині й політиці щодо групових прав меншин: від асиміляції до багатокультурності.  

Література:

Обов’язкова:
  1. Андерсон Бенедикт. Уявлені спільноти. Міркування про походження й поширення націо­на­­лізму. Перекл. з англ. – К.: Київ: Критика, 2001. – 271 с. (Anderson, Benedict. Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. Second edn. – London-New York, 1995. – xv, 224 p. )
  2. Бочковський О.-І. Вступ до націології  // Генеза: філософія, історія, політологія. – Київ: Видавництво Генеза. 1995, с. 112–127; 1996, с. 81–107.
  3. Альтер Петер. Нація: проблема визначення  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С. 580-592.
  4. Армстронг Джон А. Нації до націоналізму  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С.520-528.
  5. Брас Пол. Етнічні групи і формування етнічної идентичності  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С. 462-467 .
  6. Ґеллнер Ернест. Нації та націоналізм  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С. 292-310 (From: Gellner, Ernest. Nations and Nationalism. – Oxford: Blackwell, 1983)
  7. Дойч Карл. Нації та комунікація  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С. 546-566.
  8. Касьянов Георгій . Теорії націй і націоналізму. – Київ: Либідь, 1999. – 352с.
  9. Колодій Антоніна. Проблеми націй і націоналізму в сучасній західній науковій літературі // Народознавчі зошити. 2001. – № 2. – С. 199-211.
  10. Лорд Актон. Національність  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С. 84-106.
  11. Макарчук С. А. Український етнос (виникнення та iсторичний розвиток). – Київ, 1992, с. 6–10; с. 30-50; с. 76–138 .
  12. Майнеке Фрідріх. Загальний погляд на націю, національну державу і космополітизм  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С.503-514.
  13. Мотиль Олександр. Реконцептуалізація націй // Критика. – Число 10 (36). – Жовтень, 2000. – С.4-12.
  14. Сміт Ентоні Д. Національна ідентичність. – Київ: Основи, 1994. – 223 с.
  15. Сміт Ентоні Д. Націоналізм та історики // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С. 282-291.
Рекомендована:
  1. Кісь Роман. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму). ­– Львів: Літопис, 2002. – 303 с.
  2. Колодій Антоніна. До питання про типологію і шляхи формування націй // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. Вип. 2. – Львів, 2000. – С. 5-26
  3. Лісовий Василь, Проценко Олег. Націоналізм, нація та національна держава // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С. 11-34.
  4. Рябчук Микола. Перевинахід нації // Критика. – Число 7-8 (45-46). – Липень/серпень, 2001. – С. 4-12.
  5. Alexander, Jeffrey C. Core Solidarity, Ethnic Out-Groups, and Social Differentation / In: Differentation Theory and Social Change. Comparative and Historical Perspective. Ed. by Jeffrey C. Alexander and Paul Colomy. – New York: Columbia University Press, 1990. – P. 267-293.
  6. Bauman, Zygmunt. Community. Seeking Safety in an insecure world. – Polity in ass. with Blackwell, 2001. – P. 89-143.
  7. Horovitz Donald L. Ethnic Identity / In: Ethnicity: Theory and Experience. Ed. by N. Glazer, D. Moynihan. – Cambridge (Mass.): Cambridge University Press. – 1975.– C. 114-120.
  8. Miller, David. Citizenship and National Identity. – Cambridge: Polity Press, 2000. – 216 p.
  9. Motyl, Alexander J. Revolutions, Nations, Empires: conceptual limits and theoretical possibilities. – New York: Columbia University Press, 1999. – xiii,  229 p.
  10. Schudson, Michael. Culture and Integration of National Societies / In: GRANE, Diana, ed. The Sociology of Culture. – Oxford (UK) and Cambridge (Ma): Blackwell, 1994. – P. 21-43.
  11. Smith A. The Ethnic Origins og Nation. – Oxford (Engl.); Malden (Mass.): Blackwell Publishers,1998.
  12. Taylor, Charles. Nationalism and Modernity / In J. McMahan and R.McKim, eds. The Morality of Nationalism. New York: Oxford University Press, 1997.
  13. Weber Max. Economy and Society. An Outline of Interpretative Sociology. Vol. 1-2 / Ed. by Guenther Roth and Claus Wittich. – Berkeley; Los Angeles; London: University of California Press. – Ch. V. Ethnic Groups; ch. IX. Political Communities.

Частина друга.
Типологія націоналізму і різноманітність шляхів політичної національної консолідації. Аналіз ситуації в Україні.

Лекція. 5.

Різновиди націоналізму. Концепції „етнічного” та „громадянського” націоналізмів як ідеальних типів. Їх застосовність до аналізу практики національного розвитку в різних країнах. „Історичні регіони” („пояси”) Європи. Шляхи і засоби національної консолідації в Західній, Центральній та Східній Європі, Північній і Південній Америці. Процес глобалізації, енічне й національне відродження в сучасному світі.

Лекція 6.

Неочікувані національні революції: від радянської імперії до нових незалежних держав. Теорія етнічного походження націй в колишньому СРСР: від Сталіна до Бромлєя.  „Національне питання” в радянські часи та в період горбачовської „перебудови”.  Процес „суверенізації” і ставлення до нього еліти й народу в колишніх радянських республіках. Титульні нації та меншини. Нова роль громадянства.

Лекції 7-8.

Виникнення та еволюція української „етнічної нації”: чинники та індикатори її консолідації на громадянській основі. Типи та рольукраїнського націоналізму в ХХ столітті. Аналіз змінюваності його форм у контексті етнічного націоналізму та політичної національної консолідації в Центральносхідній Європі та розвитку пост-радянських держав. Етнічні та національні ідентичності в сучасній Україні: емпіричні дані та їх концептуалізація. Чи є Україна політичною спільнотою? Розвиток громадянських (цивільних) зв’язків. Типологія і становище  етнічних і національних меншин в Україні. Роль прикладних соціологічних досліджень у вивченні сучасного стану української нації. Історія, мова та громадянство як чинники самоідентифікації. „Креолізація” заголовної (титульної) етнічної нації. „(Де)націоналізаторська” чи „націотворча” політика держави? Національні почуття і національна ідеологія в Україні сьогодні.

Семінар 5.

Типологія націоналізмів та їх практичні прояви в Західній Європі. Громадянські та етнічні аспекти національної ідентифікації у Франції та Великій Британії. Спеціфіка формування національної свідомості Німеччині та Італії. Ірредентизм та його наслідки.

Семінар 6.

Типологія націоналізмів та їх практичні прояви в Америці. Поява загальнонаціональної ідентичності в країнах іммігрантського типу (США  та Канаді). Латиноамериканські національні держави й спільноти. Теорія і практика мультикультуралізму.

Семінар 7.

Українська нація через призму сучасних теорій нації й націоналізму.  Генетична соціологія Михайла Грушевського та історичні корені української нації. Сучасна критика позитивізму Грушевського. Міфи та символи в історії української колективної свідомості. „Повторний винахід” традиції? Концепція „серцевинної солідарності” і етнічна, національна та мовна (лінгвістична) ідентифікації в Україні. „Парасолькова” національна ідентичність і перспективи національної консолідації в Україні. Шляхи можливої трансформації етнічної української нації в громадянську.

Практичні заняття 8-9.

Методи та результати соціологічних обстежень етно-національних ідентичностей в Україні. Вивчення етно-національних проблем в Західному регіоні України та в країні в цілому засобами прикладної соціології. Аналіз наявного матеріалу соціологічних опитувань та скадання нових питальників.

Література:

Обов’язкова:
  1. Брубейкер Роджерс. Громадянська та етнічна нації у Франції та Німеччині  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С.797-803.
  2. Вулф Кен. Етнічний націоналізм: аналіз і захист  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С. 491-499.
  3. Ґеллнер Эрнест. При­шествие национализма. Мифы нации и класса // Путь. – 1990. – № 1.
  4. Ґрінфелд Лія. Типи націоналізму  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С.688-703.
  5. Грушевський Михайло. Початки громадянства (Генетична соціологія). – Відень-Прага, 1921.
  6. Етнічні меншини Східної і Центральної Європи. – Київ: Інтел, 1994. – 204 с.
  7. Кимлічка Вілл. Лібералізм і права меншин. – Харків: Центр освітніх ініціатив, 2001.– 176 с.
  8. Колодій Антоніна. Демократичний націоналізм i лiбералiзм про права нації і права особи // Українські варіанти. – 1997. – № 2. – C. 46-61.
  9. Кон Ганс. Західний і східний націоналізм  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С.629-633.
  10. Копиленко О. Л. “Українська ідея” М. Грушевського. Історія і сучасність. – К., 1991
  11. Крейчі Ярослав, Велімський Вітезслав. Етнічні та політичні нації в Європі  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С. 487-490.
  12. Миллер Алексей. О дискурсивной природе национализмов  // Pro et Contra. – Том 2. – Осень, 1997. 
  13. Рудко Василь. Чинний націоналізм: активність vs. культура // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С. 350-385
  14. Скемергорн Річард. Етнічність і меншини  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С. 455-458.
  15. Сміт Eнтоні. Д. Національна ідентичність. – Київ: Основи, 1994. 223 с.
  16. Стефанеску Богдан. Про “хороші” та “погані” націоналізми   // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С. 704-723.
  17. Тонкін Елізабет, Макдональд Меріон, Чепмен Мелколм. Історія і етнічність  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С. 449-454.
  18. Шпорлюк Роман. Українське національне відродження в контексті Європейської  історії кінця XVIII – початку XIX ст. // Україна. Наука і культура. Вип. 25. – К., 1991. С. 159-167.
  19. Kuzio, Taras. “Nationalising states” or Nation-Building? A Critical Review of the Theoretical Literature and Empirical Evidence” // Nations and Nationalism, 7(2) April 2001, pp. 135-54.
  20. Szucs, Jeno. Three Historical Regions of Europe. An Outline  / In: John Keane, ed. Civil Society and the State. New European Perspectives. London – New York: Verso, 1988. P. 291-331.
Рекомендована:
  1. Возняк Тарас. Украдена Україна: до формування української політичної нації. //  Ї. Незалежний культурологічний часопис. – Ч. 22. – 2001. – С. 3-34
  2. Грицак Ярослав. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ століття. – К., 1996
  3. Грушевський Михайло. Хто такі українці і чого вони хочуть? – К., 1991.
  4. Дзюба Іван. Інтернаціоналізм чи русифікація (1965) // Вітчизна. – 1990. – № 5-8.
  5. Євтух Володимир. Державна етнополітика України: нинішні засади та погляд у майбутнє // Українські варіанти, 1997, № 2, с. 4–9.
  6. Колодій Антоніна. Етно-національні відмінності і проблеми становлення громадянської нації (за матеріа­лами соціологічних опитувань у Львівській області) // В кн.: Розвиток України у регіональній перспективі. Політичні, економічні і соціальні проблеми регіоналізації. – Київ: Стилос, 2002. ­– С. 171-195.
  7. Кузик Петро. Націоналізм і шовінізм у міжнародних відносинах. – Львів: ЛНУ, 2002. – 216 с.
  8. Пламенац Джон. Два типи націоналізму  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С.634-648.
  9. Рябчук Микола. Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення. — Київ: Критика, 2000
  10. Шилз Едвард. Нація, національність, націоналізм і громадянське суспільство //  Ї. Незалежний культурологічний часопис. – Ч. 21. – 2001. – С. 79-101.
  11. Шпорлюк Роман. Імперія та нації. – Київ: Дух і літера, 2000. – 354 с.
  12. Шпорлюк Роман. Комунізм і націоналізм  // Націоналізм. Антологія. – Київ: Смолоскип, 2000. – С. 333-349. (From: Szporluk, Roman. Communism and Nationalim. Karl Marx and Friedrich List. – New York – Oxford:  Oxford University Press, 1991. –  xi, 307 p).
  13. Brubaker, Rogers. The nationalism Reframed. – Cambridge: Cambridge University Press, 1996.
  14. Connor W. Ethnonationalism. – Princeton: Princeton University Press, 1994. – 234 p.  
  15. Hroch Miroslav. Social Reconstructions of National Revival in Europe. – Cambridge, 1985.
  16. Kymlicka Will. Multicultural Citizenship: A liberal Theory of Minority Rights – Oxford: Clarendon Press, 1995.
  17. Prizel Ilya. National Identity and Foreign Policy/ Nationalism and Leadership in Poland, Russia and Ukraine. – Cambridge: Cambridge University Press, 1998. – 443 p.
  18. Tamir Yael. Liberal Nationalism. – Princeton: Princeton University Press, 1993. – 196 p.
  19. Taylor, Charles. The Politics of Recognition / In Amy Gutmann, ed. Multiculturalism and the ‘Politics of Recognition. – Princeton: Princeton University Press, 1992.
  20. Wilson, Andrew. The Ukrainians. Unexpected Nation. – New Haven, CT: Yale University Press, 2000. – xviii, 366 p.