Авторський сайт Антоніни Колодій
Антоніна Колодій Вступне слово Антоніни Колодій, випускниці Інституту Кеннана 2003-2004 р.р., колишнього керівника Ради випускників цієї дослідницької установи в Україні, до публікації 1-13 випусків часопису “Агора” – періодичного видання Київського офісу Інституту Кеннана – на цьому сайті (http://political-studies.com/).
Після Помаранчевої революції Київський офіс Інституту Кеннана започаткував своє періодичне видання під назвою “Агора”*.… →
У 13-му, останньому з цієї «серії», випуску «Агори» читач знайде рефлексії українських науковців на зміни, що відбулися під впливом Революції гідності 2013-14 років, яка почалася з повстання проти припинення євроінтеграційної політики і завершилась поваленням уряду Януковича. Читач знайде тут міркування про те, наскільки і яким чином ці події вписуються в різні теорії революцій, як досвід ІІ Майдану може бути використаний для трансформації політичної системи в майбутньому.… →
12 число «Агори» вийшло друком у тривожний час зміцнення авторитарних тенденцій політичного режиму В.Януковича, що супроводжувалось наростанням глухого незадоволення як в середовищі інтелектуальної еліти, так і народу. Хоч перспективи подальшого розвитку виглядали доволі похмуро, дослідники ставлять питання про те, як вийти з цього глухого кута, що треба зробити, щоб загальмована трансформація набрала швидших темпів, щоб українські політичні еліти почали працювати заради суспільних інтересів, щоб країна відновила рух до демократії і правової держави.… →
11 число часопису «Агора» присвячене п’ятнадцятій річниці діяльності Інституту Кеннана в Україні. У своїх статтях випускники програм наукового стажування в США, учасники конференції “П’ятнадцять років Інституту Кеннана в Україні”, що відбулася 7-9 вересня 2012 в Одесі, досліджують проблеми і перспективи наукового обміну, особливості трансформацій суспільного буття в Україні, їх взаємозв’язок зі світовими процесами, а також вплив США на сучасний розвиток України.… →
Автори десятого числа «Агори» досліджують причини затримки України на етапі “неліберальної демократії” та перспективи її подальшої демократизації – у контексті викликів, що постали перед країнами стійкої представницької демократії, та внутрішніх українських проблем. Серед них: необхідність зміцнення державних інституцій, формування громадянської ідентичності, розвиток соціальної складової демократії.… →
У дев’ятому номері «Агори» українські науковці шукають відповідей на питання про роль міста як центру соціального культуротворення, що визначає особливості та перспективи розвитку усього суспільства, є його мікромоделлю. Автори аналізують роль історико-культурної спадщини у формуванні соціокультурного простору міста взагалі і таких міст як Київ, Львів, Чернігів, Чернівці, зокрема; досліджують історію міського самоврядування, сучасні проблеми забудови, архітектурного обличчя міста, його соціальної інфраструктури, зв’язку демографічних показників з масштабом житлового будівництва, розвитку міських громад, формування мистецького та мовного середовища.… →
Восьмий випуск «Агори» присвячений українсько-російським відносинам, якими їх бачили учасники конференції «Україна і Росія: минуле і майбутнє взаємовпливу», що відбулася 5 – 6 вересня, 2008 в Одесі. Автори розглядають критичні точки в розвитку відносин між двома країнами, спільне і відмінне у формуванні економічних систем, політичних режимів, національно-громадянської ідентичності.… →
У сьомому числі «Агори» розглянуті складнощі та проблеми українського шляху до демократії у їх зв’язку з соціокультурним розвитком: міжетнічними стосунками, внутрішньою міграцією, ментальністю населення окремих регіонів. Автори аналізують широке коло проблем – від стратегії національного розвитку до особливостей єврейської та німецької громад на Миколаївщині, драматургії Олександра Іранця та певних сторінок історії кримськотатарської літератури.… →
Шостий випуск «Агори» присвячений проблемам вивчення та використання досвіду США у розв’язанні таких важливих проблем, що постали перед Україною, як побудова громадянського суспільства, створення політичної нації, розмежування повноважень та бюджету між центральною та місцевою владою, гармонізація міжетнічних стосунків, вирішення проблем корінних народів, проблеми, пов’язані з розвитком мультикультуралізму, а також міграційні проблеми.… →
У п’ятому числі «Агори» автори аналізують економічні, політичні та соціокультурні чинники європейського вибору України, шляхи та перспективи її інтеграції у європейський простір, міркують про історичні передумови формування української правосвідомості, демократичного світогляду, розвиток українських міст, літератури і мистецтва.
… →
