Українські політичні партії перед викликами ХХІ століття

[2017]

У статті йдеться про кризовий стан політичних партій не лише в Україні, але й у стійких західних демократіях; про причини такого стану, які так чи інакше пов’язані з більш загальною кризою сучасної представницької демократії; окреслено особливості того типу партій, який, на думку авторки, відповідає умовам сучасної епохи і на який варто орієнтуватися українським політикам при творенні нових партій.

Стаття є основою виступу на науковій конференції «Політичні партії і вибори: українські та світові практики», яка відбулася 10 жовтня 2016 р. в ЛНУ ім. Івана Франка і була присвячена пам’яті відомого українського партолога Юрія Шведи.

Читати далі


Предметне поле політичної науки у сучасний період

[2017]

Колодій Антоніна. Предметне поле політичної науки в сучасний період / В кн.: Політична наука в Україні. 1991-2016 : у 2 т. Т.1. Політична наука: західні тренди розвитку й українська специфіка / НАН України, Ін-т політ. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса ; редкол. : чл.-кор. НАН України О. Рафальський (голова), д-р політ.наук М.Кармазіна, д-р іст. наук О. Майборода ; автор предм. О. Рафальський; відп. ред. і упоряд. М.Кармазіна. – К.Парлам.вид-во, 2016. – С. 44-91.

До 25-річчя незалежності України та 25-річного ювілею Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. названий Інститут видав двотомне дослідження становлення і сучасного стану політичної науки в Україні у контексті розвитку її предметного поля та методології в світі. У першому розділі “Політика як наука” першого тому цієї праці опублікований мій підрозділ 1.2. “Предметне поле політичної науки в сучасний період” (С. 44-91). На матеріалі західної, в основному англомовної літератури в ньому розглянуті питання про поняття предмета і предметного поля політичної науки, його розгалуженість на підполя і субдисципліни, залежність предметного поля від розвитку методології науки, з одного боку, та запитів політичної практики з іншого. У цьому зв’язку значну увагу приділено проблемі співвідношення суспільної релевантності політологічних досліджень на противагу сайєнтизму, що ставить на перше місце розвиток методологічного інстументарію науки. Проаналізовані “поновлені в правах” та нові теми предметного поля політології в ХХІ ст., такі як повернення держави в політологічний дискурс; революції, громадянські війни і тероризм; теорія і практика демократії та переходів до демократії (демократичної трансформації); громадянське суспільство, групи інтересів та політичні партії; публічна політика і врядування у предметному полі політології; політична антропологія як напрямок сучасних політологічних досліджень; проблеми культурної та соціальної різноманітності, ідентичності та мультикультуралізму; крос-національні дослідження культур і теорія політичної культури.

Читати далі


Часопис “Агора”: спроба відновлення спадкоємності. Вступне слово

[2016]

Вступне слово Антоніни Колодій, випускниці Інституту Кеннана 2003-2004 р.р., колишнього керівника Ради випускників цієї дослідницької установи в Україні, до публікації 1-13 випусків часопису “Агора” – періодичного видання Київського офісу Інституту Кеннана – на цьому сайті (http://political-studies.com/) з новими авторськими резюме.

Читати далі


АГОРА. Випуск 13. Революція відбулася: що далі?

[2016]

У 13-му, останньому з цієї «серії», випуску «Агори» читач знайде рефлексії українських науковців на зміни, що відбулися під впливом Революції гідності 2013-14 років, яка почалася з повстання проти припинення євроінтеграційної політики і завершилась поваленням уряду Януковича. Читач знайде тут міркування про те, наскільки і яким чином ці події вписуються в різні теорії революцій, як досвід ІІ Майдану може бути використаний для трансформації політичної системи в майбутньому. Розглядаються також виклики, що постали перед українською економікою, проблеми мови та освіти, мистецтво Майдану, а також сукупність питань, що стосуються Донбасу, Криму, міграційної та демографічної ситуації в Україні в умовах інтервенції.

Читати далі


АГОРА. Випуск 12: Українські перспективи

[2016]

12 число «Агори» вийшло друком у тривожний час зміцнення авторитарних тенденцій політичного режиму В.Януковича, що супроводжувалось наростанням глухого незадоволення як в середовищі інтелектуальної еліти, так і народу. Хоч перспективи подальшого розвитку виглядали доволі похмуро, дослідники ставлять питання про те, як вийти з цього глухого кута, що треба зробити, щоб загальмована трансформація набрала швидших темпів, щоб українські політичні еліти почали працювати заради суспільних інтересів, щоб країна відновила рух до демократії і правової держави. Назви статей часопису відображають песимістимістичні настрої того періоду: «загальмована трансформація», «желатинове суспільство», «фантомно-гібридна реальність українських трансформацій», «втрачені можливості» російсько-українських взаємин тощо. Та поряд з цим маємо прогноз наступних революційних подій і етапів трансформації, що відкривають шлях до утвердження правової держави.

Читати далі


АГОРА. Випуск 11: Наука без кордонів

[2016]

11 число часопису «Агора» присвячене п’ятнадцятій річниці діяльності Інституту Кеннана в Україні. У своїх статтях випускники програм наукового стажування в США, учасники конференції “П’ятнадцять років Інституту Кеннана в Україні”, що відбулася 7-9 вересня 2012 в Одесі, досліджують проблеми і перспективи наукового обміну, особливості трансформацій суспільного буття в Україні, їх взаємозв’язок зі світовими процесами, а також вплив США на сучасний розвиток України. Директор Інституту Кеннана Блер Рубл підводить підсумки 25-річної співпраці з українськими дослідниками.

Читати далі


АГОРА. Випуск 10: Переосмислюючи демократію: Україна і світовий контекст

[2016]

Автори десятого числа «Агори» досліджують причини затримки України на етапі “неліберальної демократії” та перспективи її подальшої демократизації – у контексті викликів, що постали перед країнами стійкої представницької демократії, та внутрішніх українських проблем. Серед них: необхідність зміцнення державних інституцій, формування громадянської ідентичності, розвиток соціальної складової демократії. Проаналізовано значення ліберальної парадигми для осмислення політичної ідентичності Європейського Союзу, міжнародний досвід федералізму, виборчих кампаній, антропокультурні особливості демократії в Україні, значення урбаністичної політики, економічних взаємодій та інші проблеми.

Читати далі


АГОРА. Випуск 9: Місто як чинник демократичного розвитку України

[2016]

У дев’ятому номері «Агори» українські науковці шукають відповідей на питання про роль міста як центру соціального культуротворення, що визначає особливості та перспективи розвитку усього суспільства, є його мікромоделлю. Автори аналізують роль історико-культурної спадщини у формуванні соціокультурного простору міста взагалі і таких міст як Київ, Львів, Чернігів, Чернівці, зокрема; досліджують історію міського самоврядування, сучасні проблеми забудови, архітектурного обличчя міста, його соціальної інфраструктури, зв’язку демографічних показників з масштабом житлового будівництва, розвитку міських громад, формування мистецького та мовного середовища.

Читати далі


АГОРА. Випуск 8: Україна і Росія: політичні, економічні і культурні аспекти взаємодії

[2016]

Восьмий випуск «Агори» присвячений українсько-російським відносинам, якими їх бачили учасники конференції «Україна і Росія: минуле і майбутнє взаємовпливу», що відбулася 5 – 6 вересня, 2008 в Одесі. Автори розглядають критичні точки в розвитку відносин між двома країнами, спільне і відмінне у формуванні економічних систем, політичних режимів, національно-громадянської ідентичності. Значна увага приділена розбіжностям у шляхах розвитку, міжнародних пріоритетах, протистоянню в інформаційній сфері («інформаційним війнам»), а також деяким питанням культурної взаємодії.

Читати далі


АГОРА. Випуск 7. Перспективи соціального розвитку регіонів

[2016]

У сьомому числі «Агори» розглянуті складнощі та проблеми українського шляху до демократії у їх зв’язку з соціокультурним розвитком: міжетнічними стосунками, внутрішньою міграцією, ментальністю населення окремих регіонів. Автори аналізують широке коло проблем – від стратегії національного розвитку до особливостей єврейської та німецької громад на Миколаївщині, драматургії Олександра Іранця та певних сторінок історії кримськотатарської літератури.

Читати далі