Позачергові президентські й парламентські вибори 2014 року в Україні: особливості та наслідки

[2017]

Колодій Антоніна. Позачергові президентські й парламентські вибори 2014 року в Україні: особливості та наслідки // УВибори-2014: Чи втілені вимоги Євромайдану?/ К.: Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. 2015. – URL: http://dif.org.ua/article/vibori-2014-chi-vtileni-vimogi-evromaydanu
У статті йдеться про особливості перебігу та наслідки виборів 2014 у контексті нових умов і нових вимог до політиків і політики, що сформувалися під впливом Революції Гідності, а також про вплив результатів виборів на політичну стабілізацію і політичні зміни в Україні.

Наближається період нових виборів – президентських і парламентських. Дехто хоче їх прискорити, через те що післяреволюційні сподівання не справдились, влада – і законодавча й виконавча – веде себе так, ніби очікування радикальних змін економічної й політичної системи їх не стосуються. Головне своє завдання нині вони бачать у тому, щоб дотягнути до нових виборів і зберегти своє керівне становище. Суспільство ж прагне привести до влади нових людей з новими підходами, готових до радикальних змін, насамперед у сфері викорінення корупції у верхах та зруйнування її основи – кланово-олігархічних відносин. Але чи готове до цього саме суспільство? Де ті реформатори, які діятимуть рішуче і з розумом? Де ті політичні сили, які здатні не лише представити програму змін (у 2014 році чинні владці також її представляли, і не одну), а хотітимуть і будуть здатні втілити її в життя? У цьому зв’язку варто оглянутись вже майже на чотири роки назад і подивитись, що відбулося тоді, які були розрахунки і застереження, чому багато чого пішло не так? Які оцінки, зроблені на початку 2015 року були правильні, а які ні? Як не лише не помилитись, а й зробити так, щоб було з чого вибирати у майбутньому?

Читати далі


Збережемо гідність, матимемо й свободу / Антоніна Колодій

[2017]

Думки та побажання з нагоди дня Гідності і Свободи та свята Архангела Михаїла. (Пост на Фейсбуці від 21.11.2017 року).

Читати далі


Antonina Kolodii. Modern Democracy and Populism: related opponents

[2017]

This paper has been written in time of preparation for the conference “Populism under the Spotlite”, organized by Kennan Institute (of WWICS, USA) in partnership with the Center for East European and International Studies (ZOIS, Germany). It was held in Berlin on November 5-7, 2017. Populism is considered in the article as an offspring of and, at the same time, a danger to democracy, which has certain historical forms. Shared feature of them is an appeal to the common people as always opposed to the elite. The specific feature of the present-day version of populism is its radically manipulative character. The author considers the roots of contemporary populist wave, reveals its connection with the crisis of liberal democracy and changes in the political spectrum, formulates suggestions on how to alleviate the danger of populists’ offensives on democratic institutions. The article will be soon published in “Ahora”, issue 20.

Стаття писалася в час підготовки до конференції «Популізм під прожектором», організованої Інститутом Кеннана (при WWICS, США) та Центром Східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOIS, Німеччина). Популізм розглядається в статті як породження і водночас загроза демократії, що має певні історичні форми. Рисою, яка їх об’єднує, є апеляція до простого народу як такого, що завжди протистоїть еліті. Специфічною рисою нинішнього різновиду популізму є його радикально-маніпулятивний характер. Авторка порушує питання про корені сучасної хвилі популізму, розкриває її зв’язок із кризою ліберальної демократії та змінами у політичному спектрі, формулює деякі пропозиції щодо того, як зменшити загрози від наступу популістів на демократичні інститути. Стаття буде незабаром опублікована в “Агорі”, випуск 20. https://kennankyiv.org/aгора-випуск-19-20/

Читати далі


Все тільки починалося… / Антоніна Колодій

[2017]

Цієї осені Програма наукових обмінів ім. Фулбрайта відзначає 25 років своєї присутності в Україні. З цієї нагоди Фулбрайтівський офіс у Києві, благодійна громадська асоціація випускників фулбрайтівських програм «Українське фулбрайтівське коло», разом з низкою інших культурно-освітніх організацій провели багато просвітницьких заходів, а також підготували журнал спогадів учасників програми. Я теж описала своє перше перебування у США в 1994 р. за програмою Fulbright Scholar Program. Тут подаю ширший текст своїх спогадів про цю подію, ніж той, що буде надрукований у Фулбрайтівському виданні.

Читати далі


Моя перша вчителька та інші педагоги / Антоніна Колодій

[2017]

Скільки себе пам’ятаю – хотіла бути вчителькою. Циганка, як тільки було заходила до хати (а їх тоді кочувало по селах чимало), відразу казала: будеш учителькою ))). І я любила своїх учительок, кращих і гірших, усіх! І це при тому, що деяких із них оцінювала критично, адже приміряла їхню діяльність на себе: як би я це робила… Учителі чоловічого роду в семирічці траплялися зрідка, та про них теж дещо буде сказано. Загалом, цей спогад про те, як виглядала сільська семирічна школа в 1950-х роках на Чернігівщині. Запрошую до читання…

Читати далі


Радянський винахід – комуналка / Антоніна Колодій

[2017]

На Фейсбук-сторінці групи істориків HISTORIANS.IN.UA учора (28.08.2017) помістили статтю про “хрущовки” та їх вплив на зміни в побуті радянських людей. Вона викликала жваву дискусію – минуле різними людьми бачиться по-різному. Моїй сім’ї не довелося пожити в хрущовці, бо аж до 1990 р. двоє доцентів (я і мій чоловік) та троє наших дітей мусили задовільнятися комуналкою, щоправда з великими кімнатами. В цьому уривку йдеться про те, як виглядало “квартирне питання” в нашому випадку.

Читати далі


Антоніна Колодій. Українські політичні партії перед викликами ХХІ століття

[2017]

У статті йдеться про кризовий стан політичних партій не лише в Україні, але й у стійких західних демократіях; про причини такого стану, які так чи інакше пов’язані з більш загальною кризою сучасної представницької демократії; окреслено особливості того типу партій, який, на думку авторки, відповідає умовам сучасної епохи і на який варто орієнтуватися українським політикам при творенні нових партій.

Стаття є основою виступу на науковій конференції «Політичні партії і вибори: українські та світові практики», яка відбулася 10 жовтня 2016 р. в ЛНУ ім. Івана Франка і була присвячена пам’яті відомого українського партолога Юрія Шведи.

Читати далі


Антоніна Колодій. Предметне поле політичної науки у сучасний період

[2017]

Колодій Антоніна. Предметне поле політичної науки в сучасний період / В кн.: Політична наука в Україні. 1991-2016 : у 2 т. Т.1. Політична наука: західні тренди розвитку й українська специфіка / НАН України, Ін-т політ. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса ; редкол. : чл.-кор. НАН України О. Рафальський (голова), д-р політ.наук М.Кармазіна, д-р іст. наук О. Майборода ; автор предм. О. Рафальський; відп. ред. і упоряд. М.Кармазіна. – К.Парлам.вид-во, 2016. – С. 44-91.

До 25-річчя незалежності України та 25-річного ювілею Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. названий Інститут видав двотомне дослідження становлення і сучасного стану політичної науки в Україні у контексті розвитку її предметного поля та методології в світі. У першому розділі “Політика як наука” першого тому цієї праці опублікований мій підрозділ 1.2. “Предметне поле політичної науки в сучасний період” (С. 44-91). На матеріалі західної, в основному англомовної літератури в ньому розглянуті питання про поняття предмета і предметного поля політичної науки, його розгалуженість на підполя і субдисципліни, залежність предметного поля від розвитку методології науки, з одного боку, та запитів політичної практики з іншого. У цьому зв’язку значну увагу приділено проблемі співвідношення суспільної релевантності політологічних досліджень на противагу сайєнтизму, що ставить на перше місце розвиток методологічного інстументарію науки. Проаналізовані “поновлені в правах” та нові теми предметного поля політології в ХХІ ст., такі як повернення держави в політологічний дискурс; революції, громадянські війни і тероризм; теорія і практика демократії та переходів до демократії (демократичної трансформації); громадянське суспільство, групи інтересів та політичні партії; публічна політика і врядування у предметному полі політології; політична антропологія як напрямок сучасних політологічних досліджень; проблеми культурної та соціальної різноманітності, ідентичності та мультикультуралізму; крос-національні дослідження культур і теорія політичної культури.

Читати далі


Часопис “Агора”: спроба відновлення спадкоємності. Вступне слово

[2016]

Вступне слово Антоніни Колодій, випускниці Інституту Кеннана 2003-2004 р.р., колишнього керівника Ради випускників цієї дослідницької установи в Україні, до публікації 1-13 випусків часопису “Агора” – періодичного видання Київського офісу Інституту Кеннана – на цьому сайті (http://political-studies.com/) з новими авторськими резюме.

Читати далі


АГОРА. Випуск 13. Революція відбулася: що далі?

[2016]

У 13-му, останньому з цієї «серії», випуску «Агори» читач знайде рефлексії українських науковців на зміни, що відбулися під впливом Революції гідності 2013-14 років, яка почалася з повстання проти припинення євроінтеграційної політики і завершилась поваленням уряду Януковича. Читач знайде тут міркування про те, наскільки і яким чином ці події вписуються в різні теорії революцій, як досвід ІІ Майдану може бути використаний для трансформації політичної системи в майбутньому. Розглядаються також виклики, що постали перед українською економікою, проблеми мови та освіти, мистецтво Майдану, а також сукупність питань, що стосуються Донбасу, Криму, міграційної та демографічної ситуації в Україні в умовах інтервенції.

Читати далі